«Пізницькі дядини» – місце зустрічі всієї родини

Лідія Саєнко вже довгий час мешкає у Полтаві. Ще у молоді роки поїхала вчитись до обласного центру — і залишився у великому місті. Та все ж тягнули до рідної землі спогади прабатьків. Тому з цікавістю Лідія дізналася про свято, яке зібрало усіх земляків її рідного села Пізники, Чорнухинського району на Полтавщині 18 серпня.

• Прийшло запрошення на святкове зібрання усіх мешканців села до 300-річчя наших Пізників. Таке дійство, на моїй пам’яті, вперше. То звичайні дні села, ну ще, може, який концерт. А тут обіцяли справжнє фольклорно-мистецьке свято. Та й дітям своїм давно хотіла показати мою рідну землю, батьківську хату. Приїхали разом з сестрою — а тут прекрасне свято організували, – ділиться емоціями жінка.

І Михайло Терещенко, який прожив у Пізниках майже 60 років, також не пам’ятає фольклорно-мистецького дійства такого рівня. Та ще більше радіє — свято зібрало пізничан з усіх країв світу. Тож стала ще одна нагода навідатись у гості до дідуся дітям і внукам.

• Частіше треба такі свята влаштовувати. Отакі, для всієї родини. Об’єднує нас селян у один гурт, один народ. Бо кажуть — війна у нас. А воно і у війну народу дихати треба. Треба якусь радість мати. Отак подивишся новини — то не дуже радісно. А так традиції прабатьків згадуємо, і розваги для великих і малих, – говорить літній селянин.

“Саме дядини, як унікальну, незаслужено забуту традицію предків, ми поклали у основу нашого дійства. Згадування про найближчих родичів, відновлення втрачених родинних зв’язків — те, чим міцний і непереможний український народ”, – переконана натхненниця свята “Пізницькі дядини”, краєзнавець, фольклорист, журналіст Лідія Шеремет.

• У нас було на меті до 300-річчя села Пізників зібрати якомога більше пізнівчан, як то кажуть, з усіх країв. Думаю, що ми у значній мірі виконали це завдання. Найважче було віднаходити конкретних людей за розповідями місцевих мешканців — така собі робота детективів. Але свято вдалося — кількасот наших земляків прибули 18 серпня на наші запрошення до Пізників, – говорить організатор свята.

Програма фольклорно-мистецького дійства до 300-річчя Пізників була досить насиченою. Окремою програмою стала справжня екскурсія визначними місцями, яких у селі чимало. Так гості свята побували біля унікальної Козацької криниці з цілющою водою, побачили кругани – поховання скіфської доби. А на території Пізниківської школи глядачів чекав святковий концерт. Теж визначне місце — школа постала на базі колишнього народного училища, яке було збудоване у 1912 році за фінансування поміщиків Русинових. Усі культурні пам’ятки цього року оновили коштом Благодійного фонду Баришівської зернової компанії “Розвиток села”.

• Ми вже давно відпрацювали механізм роботи з місцевими громадами і питанні збереження культурної спадщини. Відроджуємо забуті традиції, повертаємо життя у село. І привертаємо увагу до його проблем. Найперша — мало молоді, вона тікає з невеликих населених пунктів. І говорити про це можна дуже багато — мало конкретних дій. От ми і робимо реальні кроки. Баришівська зернова компанія не лише влаштувала людям свято. Ми залишаємося гарантом робочих місць для селян, стабільних пайових виплат і допомоги громадам, – говорить керівник дирекції “Північна Полтавщина” Баришівської зернової компанії Василь Стасовський.

Завершилося пізницьке свято. Та головної мети організатори досягли — селяни отримали дійство, на яке зібрались земляки однією великою родиною. Значить живі традиції предків, міцний той корінь, який єднає українців у один щасливий і нездоланний народ.