Стабільність – це віра у своє майбутнє: історія родини Корвінів

Брати Василь і Микола Корвіни вже досить давно працюють у Баришівській зерновій компанії. Старший, Василь Анатолійович, не полишає підприємство з перших днів, ще з тих часів коли воно було реорганізовано з місцевого КСП. Талановитий і роботящий токар знайшов себе на новому місці. «Важливо, щоб людина просто бажала працювати незважаючи на жодні труднощі чи перешкоди – лиш від цього залежить успішність і стабільність», – ділиться своїми думками чоловік.

Василь Корвін, токар 5-го розряду кластера «Полтавщина», Баришівської зернової компанії

• Одразу після закінчення училища у Києві, я пішов на роботу у агрофірму «Суворова», це у Чорнухах. Там я відпрацював десять років, без зміни роботи, по спеціальності. У Баришівській зерновій компанії працюю з 2004 року, тобто практично з перших днів роботи підприємства у Полтавській області. Багато всякого було на цьому шляху, але єдине, про що не шкодував і не шкодую, так це про те, що я тоді зробив такий вибір.

Разом з компанією Василь Анатолійович пережив нелегкий період становлення. І довіра до колективу, до стабільності стала головною причиною того, що вже невдовзі він привів на роботу свого молодшого брата Миколу, який до цього працював інженером у місцевому підприємстві систем зв’язку.

Микола Корвін, сервісний інженер кластера «Полтавщина», Баришівської зернової компанії

• От саме на моєму прикладі можна отримати відповідь на запитання, чи добре, що у нашій громаді працює таке серйозне і соціально відповідальне підприємство. У селах, де сьогодні немає практично для людей роботи, де стоять підприємства, це дуже важлива складова для всіх. Особливо, якщо мова йде про молодь. А на нашому підприємстві молодь і навчають, і платять гідну зарплату. Сучасна техніка, добрі умови роботи.

Родинна традиція довіри до Баришівської зернової компанії продовжується і дотепер. Василь Анатолійович привів на роботу свого сина Анатолія.

Василь Корвін, токар 5-го розряду кластера «Полтавщина», Баришівської зернової компанії

• Визнаєте, коли я починав у Баришівській зерновій компанії працювати, Толік тоді ще ходив до дитячого садочка. Зараз він вже, звичайно виріс, має вищу освіту, закінчив університет. Довгий час працював у Баварії, у Мюнхені. Та все одно повернувся до нас, в Україну. І сьогодні працює у нам трактористом-машиністом.

Попри всі перешкоди і складнощі, люди довіряють щирості. Такою, мабуть, є головна ідея нашого сьогоднішньої історії. І якщо ми хочемо розвитку нашої спільної справи, добробуту кожного з нас, потрібна щирість у ставленні одне до одного. Як виявляється ця щирість і довіра у наших добрих друзях – чоловіках чудової родини Корвінів.