Рідкі добрива: добре забуте нове

Без належного контролю українські чорноземи, що складають понад 60% території країни, дедалі швидше дегенерують, зокрема знижується кількість гумусу – найціннішої органічної частини грунту. Можна довго дискутувати про причини цього явища. Але в одному експерти погоджуються – ця проблема виникла не вчора і є природним наслідком діяльності людини. Вихід тут – внесення добрив. Але яких, у кризовий період, коли в Україні тваринництво стрімко скорочує поголів’я?

Добре забуте нове

Використання добрив в Україні — традиція, якій вже близько тисячі років. За себе говорять факти використання попелу спалених дерев, перегною рослинних решток і тваринного посліду. Як результат — до 16 століття Україна славилась у всьому світі своєю агропродукцією. На сьогодні ж ситуація більш ніж катастрофічна.

• Якщо взяти останні дослідження Національної академії наук України, то рівень зниження гумусу становить 1,5 % за останні 10 років. Якщо взяти за сто років, з 12 % знизився до 4-5%, майже вдвічі. Найбільше зниження спричинює неефективний обробіток ґрунту і те, що аграрії вносять мало добрив. Кожна рослина на період вегетації «виносить» певну кількість поживних речовин, це потрібно повернути, хоча б вийти на нуль. А краще вносити добрива із запасом, аби запустити процес відтворення родючості, – наголошує перший проректор Полтавської державної аграрної академії Павло Писаренко.

Сергій Олександрович з Козельщинського району Полтавської області на своїх городах вже перевірив твердження теоретиків. Говорить — урожай городини щороку меншає. Щоб хоч якось врятувати землю, щосезону він вносить сюди перегній, без технологій і вимірювання.

• Почув недавно, що треба б було у рідкому вигляді, та ще б мінеральних добрив. Та знову ж — пропорцій не знаю, як вносити хто його знає. Купити можна було б уже готове — та все воно якесь імпортне, замислувате. Де потім кінці шукати, кому скаржитись? – говорить чоловік.

Тим часом саме у питанні удобрення технології і якість – чи не найголовніший фактор. «Що, скільки і коли – це ті запитання, якими не можна нехтувати. Інакше навіть такий благословенний перегній може завдати більше шкоди, ніж добра», – говорять науковці.

• За останні роки відбулось значне скорочення поголів’я ВРХ, через що забезпечення земель органічними добривами – гноєм – значно впало в Україні. Тому рідкі міндобрива у рекомендованих дозах і з дотриманням технології варто використовувати на полях, – зазначає перший проректор Полтавської державної аграрної академії Павло Писаренко.

Для українського села

На сьогодні органічні добрива застосовуються лише на 1% ґрунтів. На кожен гектар землі сільськогосподарського призначення припадає всього 0,5 т гною. Вражаюча статистика усе ж не відповідає на запитання «Що робити?» І в першу чергу українським агровирбникам, на плечах яких лежить продовольча безпека в країні.

Деякі українські підприємства вирішили йти шляхом відродження органічного виробництва, адже це здоров’я людей і природи. Так, у ТОВ «Баршівська зернова компанія» виступили з ініціативою – створювати власні добрива для потреб агросектору. Для цього досить невеликого змішувального цеху, який пропонують побудувати поблизу Пирятина Полтавської області. Довго і дуже прискіпливо шукали технологічне підприємство, яке могло б реалізувати амбітний план.

• Ми говоримо про добрива, які вносять у ґрунт у рідко­му вигляді. Попри те, що вони сприяють покращенню процесів росту і дозрівання усіх видів культур, вони практично повністю засвоюються навіть в умовах посухи. Та головне – добрива позитивно впливають на мікрофлору, не закислюють ґрунти. У Пирятинському цеху пропонуємо виготовляти розчини КАС (рідке добриво) – безпечне екологічно виробництво з якісною продукцією. До того ж безпечні технологічно – розчини КАС не горять і не вибухають, – наголошує експерт, директор ТОВ «Агроекоцентр» Україна» Василь Іванченко.

Науковці сходяться на думці: «У кризовий період у тваринництві, у інтенсивному землеробстві такі добрива — те чого потребують українські ґрунти загалом».

• Технологічно використані рідкі добрива КАС – корисні для ґрунтів, підвищують врожайність і якість продукції, вони безпечні для екосистеми. Ці добрива відносяться до 4-го класу, тобто вони є абсолютно безпечними для людей, – зауважує перший проректор Полтавської державної аграрної академії Павло Писаренко.

Тож науковці підтвердили – рідкі мінеральні добрива безпечні для довкілля і людей. А чи безпечне їхнє виробництво? Адже люди звикли, що навіть найменше промислове підприємство в Україні – це загроза.

• На сьогодні технологія з виробництва рідких добрив зареєстрована у Міністерстві екології України, компанія розробник має відповідний сертифікат. Виробництво рідких добрив відходів не має, оскільки цех по змішуванню є, фактично, розчинним вузлом. Шкідливих викидів у виробництві теж не буде. За будь-яких непередбачуваних ситуацій, навіть у випадку аварії, підприємство залишатиметься екологічно захищеним,- переконаний експерт Василь Іванченко.

Виготовлення і внесення рідких добрив – користь для українських ґрунтів. Виробництво – чисте і убезпечене. А до всього додаткові робочі місця для пирятинської громади. І, звичайно, доступні для селян розчинні добрива, яких так не вистачає для збереження родючості української землі. Але це вже зовсім інша історія.