Молочні ріки Баришівської зернової компанії або перспективний напрямок з думкою про людей

У світі зростає попит на молоко і на цей продукт піднімаються ціни. Це стало однією з основних причин, через які у прогресивних країнах Європи та у США нарощують поголів’я, збільшують виробництво сировини. Особливо це стосується ринку орагнічної продукції, якій за останнє десятиліття зріс з 12 до 26 мільярдів євро.

Та ця тенденція не стає в Україні каталізатором для змін у тваринництві. За останні три роки у нашій країні кількість поголів’я ВРХ, за даними Держстату, зменшилась на 11%. Тваринництво неприбуткове?

“Просто у ньому потрібно працювати круглий рік, а не лише весною-влітку”, – стверджують авторитетні господарі.

Так, у ТОВ «Баришівській зерновій компанії» (БЗК) активно розвивають цю галузь. Тваринницькі підрозділи – це перспективи розбудови підприємства у напрямку завершення повного циклу виробництва “від лану – до столу”, це і збереження ґрунтів, у якому удобрення має неабияке значення. Молочні ферми працюють у селах на Полтавщині. Тут і стабільний дохід для сільських трударів, і прибуткове господарство, а головне – вдумливий підхід до кожної тварини. Як результат – смачне молоко, яке п’ють як у селі, так і в місті.

Зазвичай, якщо розмова йде про ферму, то відразу уявляєш класичну картину такого підприємства: купи гною і грязюка, де без калош не обійтися. І відчуваєш приємне здивування, відвідавши ферми у селах Овсюки і Чутівці. Ферми Баришівської зернової компанії – світлі, чисті приміщення. Господарства можуть пишатися і технікою, і обладнанням, і високими надоями. Про це та інше в розмові із заступником директора з тваринництва Південнополтавського регіону БЗК Русланом Дегтярьовим:

– Чому одна із місії Баришівської зернової компанії – це розвиток тваринництва в Україні?

– Баришівська зернова компанія намагається підтримувати село. Напевно, якщо у селянина запитати, від чого залежить тут життя людей, то вони скажуть: без ферми село не існує. Тож намагаємось підтримувати рівень життя за рахунок ферми, за рахунок робочих місць. В даному підрозділі Овсюків працює 46 працівників, які мають постійну роботу. А мабуть, для людей у селі – робота це головне.

– З якими результатами завершили минулий рік?

– Якщо говорити про фінансову сторону, то у нас тваринництво є прибутковою справою. У двох фермах у Овсюках і Чутівцях дохід становить кілька мільйонів гривень на рік.

– Який рівень надоїв?

– На сьогодні на фермі в Овсюків у середньому рівень надоїв становить 17,5 літрів, у Чутівцях – приблизно 20 літрів. Перейшли на безприв’язне утримання молодняка. Це нововведення сприяло зменшенню періоду доросту молодняка, переходу у нетелі та в основні корови. Важливу роль відводимо збалансованій годівлі. Намагаємось закласти якісні корми, які будуть з мінімальною собівартістю і максимальною якістю.

– Одним із стовпом, на якому стоїть успішне тваринне господарство, – це генетика. Яку семінну продукцію використовуєте ?

– У нас внутрішнє племінне стадо. Зараз сперму завозимо з США від високопродуктивних биків. Плануємо через три роки займатися вирощуванням голштинської чорно-рябої породи (Голштинську породу ще називають фабрикою для виробництва молока; відомо, що у світі від голштинів надоюють 90% молока, вони найкраще відповідають продуктивністю за спожитий корм – авт.) Наразі тримаємо у переважній більшості українську червоно-рябу породу, яка є більш м’ясною породою. Проте ці корови дають змогу мати непогані надої молоко.

– На даний момент таких завдань перед собою не ставимо. Плануємо максимізувати молочну продуктивність наших корів. Але у майбутньому все можливо.

Тож інтенсифікація галузі молочного скотарства в господарствах Баришівської зернової компанії здійснюється завдяки міцній кормовій базі, належній селекційно-племінній роботі, високому рівні організації праці, поліпшенню роботи по відтворенню стада великої рогатої худоби, якісному ветеринарному забезпеченню та належній роботі з працівниками молочних ферм.