Коли професія омріяна з дитинства – робота стає втіленням мрії

У нього за плечима 41 рік життєвих і автомобільних доріг. «Провіз автомобіль мене через половину нашого континенту. Був я у Нідерландах, Бельгії, Франції, Польщі, усі країни пострадянського табору» – ділиться водій АТП Баришівської зернової компанії Grain Alliance Михайло Володимирович Панікаревич.

• Народився я у невеликому селі Цир на Волині. Автомобілів тоді на наших дорогах було не так багато, як зараз. Мій батько ж працював водієм у місцевому колгоспі, ця професія була престижною і почесною. От вам і умови, які змусили мене всім серцем прикипіти до цього фаху. Скільки себе пам’ятаю – завжди хотів бути водієм. Тому одразу після школи, пішов на підготовку водіїв до районного ДТСАФу, – згадує Михайло Панікаревич.

Так і сталося, що з 1978 року Михайло Панікаревич працює водієм. Починав свою дорогу разом з батьком, у колгоспі рідного села. Трудився, переважно, на великотонажному транспорті. Багато чого траплялось у житті. Довелося попрацювати і за кордоном, у Німеччині. Та ніде чоловік не полишав облюбованої з дитинства професії. І ось уже 21 рік, з самих перших днів заснування, Михайло Панікаревич працює у дружному колективі Баришівської зернової компанії Grain Alliance.

• Змінилося життя, стрімко йде вперед. Починав на ГАЗонах – тепер шоферую на МАНі. Якісне авто, нормальний колектив – а що ще потрібно від улюбленої роботи? А вже в улюблену роботу стараюсь вкладатись, що називається, на повну. І, знаєте, серце радіє, коли бачиш, як розвивається підприємство, у якому ти з перших днів працюєш. Відчуваєш, що і ти приніс у цей рух частинку своїх сил. А рух у нашій роботі – це важлива умова успіху. Був би рух, а дорога кудись та приведе, – сміється водій.

Коли дитяча мрія стає реальним життям, цими захоплюючими митями хочеться поділитись. У родині Панікаревичів стежки дітей починаються від життєвої батькової дороги: син Володимир працює механіком, а Сергій – інженером по транспорту.

І знову, як і 41 рік поспіль, Михайло Панікаревич сідає за кермо вірної вантажівки – попереду ще довга дорога.

Бажаємо нашому водієві і всім працівникам АТП ясних і рівних доріг, витривалості і міцного здоров’я. Не поспішайте – адже на вас з нетерпінням чекають вдома!